По моему глубокому убеждению, верующий обязан быть на стороне Бога в этой войне. Если же брать на чьей стороне из людей должен быть верующий, то мой ответ - на стороне страдающих. Сейчас страдает Украина, значит я на стороне Украины. Сейчас страдают мирные жители Донбасса - значит я на стороне мирных жителей Донбасса.
Но что значит быть на стороне страдающих?
Это значит хотеть и делать всё для того, чтобы эти страдания закончились, как можно быстрее. И я прошу об этом у Бога, то есть, прошу о прекращении войны. Но поскольку Бог эти мои желания не удовлетворяет уже много месяцев, значит я понимаю, что есть определенные условия, которые должны быть выполнены.
Какие это условия? Покаяние.
Только покаяние и капитуляция способна сейчас остановить эту войну. Но украинцы не хотят капитуляции. Наоборот, они хотят воевать с Россией и победить.
А что будет, если победит Украина? Тогда Украина силой вернет себе Крым, который ушел из состава Украины добровольно и силой вернет себе Донбасс, который восемь лет боролся за то, чтобы Киев не навязывал ему мову и вражду с Россией.
А это значит будет масса крови. Все жители этих территорий, которые хотят жить с Россией будут зачищены. Думаю, Бог на это не пойдет. Поэтому, события движутся в том направлении, что упрямство должно быть сломлено. А вот какова цена будет уплачена за это - вопрос пока открытый. Но Бог ждет покаяния. И чем быстрее, тем меньше будет жертв.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
